Схожу структуру ДНК мають люди зі схожими обличчями

У таких людей часто збігалися зростання, вага, набір шкідливих звичок і навіть рівень новоутворень.

Відомо, що найбільшою подібністю мають гени людей, які перебувають між собою у спорідненості. Однак, нещодавно команда генетиків з Дослідницького інституту імені Хосепа Каррераса в Барселоні (Іспанія) зробила ще одне відкриття: люди зі схожими обличчями мають схожу структуру ДНК. Стаття про це була опублікована в журналі Cell Reports.

Не секрет, що саме наші гени впливають на зовнішній вигляд. Але донедавна не було статистики, наскільки генетично близькі люди, які мають схожість один з одним.

Вчені вирішили використати колекцію знімків, зібрану фотографом Франсуа Брюнелем із Монреаля. Брюнель з 1999 року шукав у всьому світі двійників, тобто людей з великим ступенем зовнішньої подібності. У результаті він створив мінімалістичні чорно-білі портрети близько 250 пар схожих між собою людей, які проживають у 32 містах по всій земній кулі. Фотограф нерідко знайомив своїх «клієнтів» та робив їх спільні знімки.

Частина з них (а саме 16 пар) погодилися брати участь у дослідженні Фахівці взяли у них зразки ДНК, мікрофлори та інших біоматеріалів, а також вивчили стан їхнього здоров’я. Крім того, вони виміряли рівень генної активності. Що ж до знімків, то їх піддали обробці за допомогою трьох нейромереж.

Проаналізувавши 19 тисяч варіацій генної структури, автори дослідження дійшли висновку, що з 9 з 16 пар двійників значна частина будови генів збігалася. При цьому у них часто збігалися зростання, вага, набір шкідливих звичок і навіть рівень новоутворень.

Брюнель, збираючи свою «колекцію двійників», зауважив, що такі «близнюки» мають схожі інтереси та захоплення. Дві дівчини, наприклад, як з’ясувалося, у різний час зустрічалися з тим самим хлопцем. А ще дві, не змовляючись, з’явилися у фотомайстерню Брюнеля, де мали вперше зустрітися один з одним, майже в однаковому одязі та в окулярах з оправою однієї форми.

Тим часом, як виявили іспанські дослідники, склад мікрофлори та рівень активності низки генів у таких “двійників” можуть суттєво відрізнятися.

На думку вчених, такі дані все ж таки несподівані, коли справа стосується неспоріднених індивідів, які до того ж часом проживають у різних кінцях планети.

Результати дослідження вказують на те, що на людські характеристики, як зовнішності, так і способу життя, впливає безліч генів, і не тільки, що передаються у спадок.

Практичне застосування ця інформація може знайти в галузі криміналістики.

«Ці відомості допоможуть судмедекспертам проводити реконструкцію зовнішності підозрюваних за їхньою ДНК, а також визначати за фотографіями характерні для них набори мутацій», — вважає директор Інституту імені Хосепа Каррераса Манель Естельє.